Біографія

Етапи становлення видатного вченого, громадського діяча та його внесок у розвиток інформаційного простору й книговидання України.

01 травня 1945

Народився Микола Сенченко

На Чернігівщині народився майбутній вчений у галузі обчислювальної техніки, а також книгознавства

1961

Закінчив Ніжинську школу №4

Закінчив середню школу та вступив на перший курс фізико-математичного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, де невдовзі перевівся на факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки

1966

Здобув вищу освіту

Здобув вищу освіту за фахом «Математичні та лічильно-розв'язувальні прилади та пристрої» в Харківському інституті радіоелектроніки

1966

Обчислювальна техніка

Працював інженером, науковим співробітником, викладачем, науковим керівником обчислювального центру у Харківському інституті інженерів комунального будівництва

1974

Кандидат технічних наук

Захистив дисертацію та розпочав педагогічну діяльність — спочатку на посаді старшого викладача, а від 1976 року — доцента кафедр вищої математики та прикладної математики й обчислювальної техніки

1985

Бібліотека Вернадського

Як досвідченого фахівця в галузі інформаційних технологій, було запрошено Президією Академії наук України на посаду директора Центральної наукової бібліотеки Академії наук, де працював до 1992 року

1988

Доктор технічних наук

Захистив докторську дисертацію, спеціальність «Обчислювальні машини, комплекси, системи і мережі», в якій розглядалося питання використовування електронно-обчислювальної техніки для зберігання й обробки значних інформаційних масивів

1992

Києво-Могилянська академія

У 1992-1993 роках — проректор Києво-Могилянської академії

1993

Київський інститут культури

У 1993-1995 роках — проректор і завідувач кафедри Київського інституту культури

1995

Книжкова палата України

З 1995 року працює директором Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» та академік Міжнародної академії інформатизації

1996

Головний редактор

З 1996 року головний редактор наукового журналу: «Вісник Книжкової палати» та член спілки письменників і журналістів України

2006

Українська консервативна партія

У 2006 році балотувався до Верховної Ради України за списками Української консервативної партії, однак до Парламенту не потрапив

2015

Київська міська рада

Балотувався до Київської міської ради від Народного Руху України, виборчий округ № 39

Життєвий шлях

Біографія та досягнення

Микола Сенченко

Микола Іванович Сенченко — український учений у галузі обчислювальної техніки, конспірології та соціальних комунікацій, заступник директора з наукової роботи «Книжкової палати України імені Івана Федорова». Доктор технічних наук, професор кафедри «Документознавства та інформаційних технологій», доцент кафедри «Вищої математики», заслужений діяч науки і техніки України.

Головний редактор журналу: “Вісник Книжкової палати”. Лауреат премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, у номінації «за кращу наукову роботу в інформаційній сфері», за книгу «Енциклопедія для видавця та журналіста» (2010 рік).

Член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України.

Освіта та кар’єра

У 1966 році закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки.

1966 – 1968: Зав. Лабораторією обчислювальної техніки Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКС).

1968-1971: Начальник ЕОМ ХІІКС.

1971-1972: Служба в Радянській Армії.

1972-1974: Начальник ЕОМ ХІІКС.

1974-1976: Старший викладач кафедри вищої математики ХІІКС.

1976-1978: Доцент кафедри вищої математики ХІІКС.

1978-1985: Доцент кафедри прикладної математики і обчислювальної техніки ХІІКС.

У 1985 році, як досвідченого фахівця в галузі інформаційних технологій, було запрошено Президією Академії наук України на посаду директора Центральної наукової бібліотеки Академії наук, де працював до 1992 року.

1974 рік, рішенням Ради Харківського інституту радіоелектроніки присуджено вчену ступінь кандидата технічних наук.

1988 рік, рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР присуджено ступінь доктора технічних наук.

1993-1994: Проректор з наукової роботи Університету «Києво-Могилянська академія».

1994-1995: Проректор з питань економіки і міжнародних зв’язків Київського державного інституту культури.

1995 рік, рішенням вченої Ради Київського інституту культури присвоєно вчене звання професора кафедри документознавства.

З 1995 року директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова».

З 2026 року заступник директора з наукової роботи Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова».

Науково-дослідницька діяльність

Область наукових інтересів:

Інформаційні технології, книгознавство, бібліографознавство, конспірологія, інформаційні війни.

Автор реалізованих вперше в Україні проєктів впровадження нових інформаційних технологій в автоматизацію бібліотечно-інформаційних процесів в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського (1985-1992 рр.) та Книжковій палаті України імені Івана Федорова (1995-2025 рр.): «Автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів»; «Централізованої каталогізації»; «Універсальної десяткової класифікації – УДК», перше в Україні видання національного стандарту класифікаційної системи УДК українською мовою.

Автор і ініціатор проєкту створення Інформаційно-аналітичного центру Верховної Ради України (1990-1992рр.).

Підготував 10 кандидатів і 1 доктора наук. Автор понад 500 наукових робіт, серед яких біля 100 монографій.

Учені ступені і звання

Доктор технічних наук з 04. 11.1988 року.

Доцент кафедри «Вищої математики» з 09.10. 1976 року

Професор кафедри «Документознавства» Київського інституту культури з 28 вересня 1995 року.

Державні нагороди

За вагомий особистий внесок у підготовку спеціалістів, розвиток бібліотечної і видавничої справи та інформаційних технологій, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм нагороджений наступними грамотами, медалями і орденами.

Медаль «За доблестный труд» 22.04.1970 року.

Медаль «За доблестный труд» 01.07.1981 року.

Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР 1991 року.

Почесна грамота Верховної Ради України 21 червня 2010 року.

Почесна грамота Президії Верховної Ради України 20 червня 2011 року.

Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» 12. 03. 1999 року

Орден За заслуги ІІІ ступеня 9.09.2009 року.

Орден За заслуги ІІ ступеня 8.03.2021 року.

Орден Святого князя Володимира III ступеня. 2002 року.

Орден Ярослава Мудрого. 2023 рік.

Золота медаль "За заслуги в освіті". 2004 рік.

Подяка Київського міського голови В. Кличко «За сумлінну працю, активну громадську діяльність та з нагоди Дня Служби безпеки України» 25 березня 2020 року.

Лауреат премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, у номінації «за кращу наукову роботу в інформаційній сфері», за книгу «Енциклопедія для видавця та журналіста». 2010 рік.

Відзнака «Михайло Грушевський. Наука і Журналістика» Конфедерації журналістських організацій. 2022 рік.

Почесний доктор Міжнародної кадрової академії з 2002 року.

Почесний професор Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова з 2019 року.
Почесний доктор Харківського національного університету радіоелектроніки з 6 липня 2000 року.
Почесний професор Харківського національного університету радіоелектроніки з 24жовтня 2019 року.
Член Національної спілки письменників України з 31 травня 2012 року і Національної спілки журналістів України з 29 березня 2012 року.

Засновник і головний редактор журналу: «Вісник Книжкової палати».

Суспільно-політична діяльність

1989 - 1994 роки - голова Українського відділення Міжнародного фонду слов’янської писемності і слов’янських культур. Чотири рази, починаючи з 1990 року був незалежним кандидатом в народні депутати Верховної Ради України. Один з організаторів Української Консервативної партії, перший заступником голови, а з 2007 року по 2019 рік голова Української Консервативної партії.

Микола Сенченко
14 липня 2026 року